Гоян Ярема Петрович (11.07.1940, с. Долішнє Залуччя), український письменник, директор дитячого книжкового видавництва "Веселка". Навчався у сільській семирічці, закінчив Снятинську СШ ім. В. Стефаника (1956), працював у колгоспі (1956—1958). Творчий шлях розпочав у районному часописі "Колгоспник" (тепер — "Голос Покуття"). Закінчив факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка. (1964).
Працював у газетах "Вільна Україна" і "Ленінська молодь" (Львів). У 1967—1975 — власний кореспондент, у 1975—1978 — старший кореспондент, у 1978—1987 — завідувач відділу "Радянської України", з 1987 — головний редактор видавництва "Веселка".
Член Спілки письменників України (з 1984). Автор краєзнавчих книг"Моршин" (1973), "Немирів" (1977), "Львівщина" (1982), збірників нарисів "Славичі" (1979), "Рушники" (1975), "Вогні яворові" (1984), книги оповідань "Перстень верховинця" (1989), публіцистичних видань "Воскреснемо!" (2000) та "Присвята" (2001). Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна відзначена Республіканською премією України імені Ярослава Галана (1975) та Національною премією Украї¬ни ім. Т. Шевченка (1993) за повість "Таємниця Лесикової скрипки". Він лауреат літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини (2000).
За вагомий особистий внесок у розвиток книговидання та на відзначення 1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні йому присвоєно звання "Заслужений діяч мистецтв України" (1998). Веде значну громадську роботу. На з'їзді письменників обраний членом Ради Національної спілки письменників України, а на з'їздах Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка — членом Центральної управи. Багато років очолював журі літературної премії імені Лесі Українки, нині голова журі премії імені Олени Пчілки. Почесний доктор Української академії друкарства (1999).
У Снятині вдячний краянин відкрив книжкову світлицю під однойменною назвою свого видавничо-духовного Дому — "Веселка".
|