IСТОРИЧНА ДОВIДКА

ФIЗИКО-ГЕОГРАФIЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ

РАТУША - СИМВОЛ СНЯТИНА

СИМВОЛIКА СНЯТИНЩИНИ

ПЛАН-СХЕМА РАЙОНУ

СНЯТИНЩИНА СУЧАСНА

СНЯТИНЩИНА ТУРИСТИЧНА

статистика

ГОЛОВНА | МАПА САЙТУ | КОНТАКТИ | КУЛЬТУРА СЬОГОДНI | ХУДОЖНИКИ | ЦIКАВI ЛЮДИ | ФОТОАЛЬБОМ |

Касіян Василь Ілліч


Касіян Василь Ілліч (1.1.1896, с. Микулинці Снятинського повіту - 26.VI.1976, м. Київ) - український радянський графік, народний художник СРСР (з 1944), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1947), Герой Соціалістичної Праці (1974). Закінчив Празьку академію образотворчих мистецтв (1926, у М. Швабінського). З 1927 (з перервою) - професор Київського художнього інституту. Працював у різноманітних жанрах і техніках графічного мистецтва. Систематично працював над творами на шевченківські теми. В оформленні та циклах ілюстрацій до "Кобзаря" (1934,1944, не видано; 1954, 1961, 1964, останній - колективна праця) й окремих творів Шевченка ("Наймичка", 1938; "Гайдамаки", 1964) глибоко розкрив народність і національно-визвольний дух його поезії.

Оформив та проілюстрував твори українських радянських письменників, присвячені Шевченкові (О. Іваненко "Тарасові шляхи", X., 1939-1974; С. Васильченко. "В бур'янах". К.,1956); наукові розвідки про творчість поета (Є. Шабліовський. "Шевченко і російська революційна демократія", К., 1935; Є. Шабліовський. "Народ і слово Шевченка". К., 1961, та ін.). Мотиви Шевченкових творів та образи його літературних героїв Касіян відбив також у станковій графіці: "Інтродукція", "Гонта в Умані" (за поемою "Гайдамаки", туш, перо, олія, 1920), "Гонта вУмані", "Гайдамаки" (всі - офорти, 1922), "Панщина" (монотипія, 1938), "Коліївщина" (офорт,1939) та ін. Касіян збагатив і розширив іконографію поета; розкрив його глибокий зв'язок з народом. Це виражено в станкових творах "Тарас Шевченко" (офорт, 1922), "Тарас Шевченко" (гра вюра на дереві, 1922), "Портрет Тараса Шевченка" (гра вюра на дереві, 1926,1934), "Тарас Шевченко на засланні" (гравюра на дереві, 1936), "Шевченко на Україні", "Шевченко серед селян", "Шевченко-офортист" (всі - літографія, 1939), "Шевченко і Йордан" (офорт, 1941), "Тарас Шевченко", "Шевченко з казахським хлопчиком", "Т.Г.Шевченко і О. М. Плещеєв на засланні" (ліногравюравюра, 1961), "Народ і слово Шевченка" (ліногравюра 1962), "Шевченко і народ" (ліногравюра, 1964-1965) .

Касіян створив цикл плакатів "Гнів Шевченка – зброя перемоги" (1942-1943), частково виданих у вигляді листівок, що їх скидали з радянських літаків на територію тимчасово окупованої гітлерівцями України), плакати до 100-річчя з дня смерті (1961) і 150-річчяздня народження Шевченка (1964).

Він автор праць про малярську та графічну спадщину Шевченка: "О датировке некоторых сепий Т. Г. Шевченко" ("Искусство", 1939, № 2), "Мистецтво Тараса Шевченка" (К., 1963), "Офорти Тараса Шевченка" (К., 1964); брав участь у виданні "Тарас Шевченко. Мистецька спадщина" (т. 1-4. К., 1961-1964).

В. Касіян - лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1964) та Державної премії УРСР (1971).