З кінця XIV століття до Снятина почали прибувати поляки. І хоча в ХУ-ХУІ ст. їх було небагато, римо-католицький кардинал, примас Львівський Каруковський З квітня 1576 року вислав Дмитра Соліковського до Снятина з дорученням від польського короля Стефана Баторія з'ясувати становище духовенства східного обряду в місті та висловити свої позиції і міркування щодо посилення католицького кліру.

З XVII століття помітну роль у релігійному житті Снятина відіграв домініканський католицький чернечий орден, заснований 1215 року в французькому місті Тулузі еспанським монахом Домініком. 1643 року стараннями снятинського старости Петра Потоцького в місті побудовано Домініканський монастир. 1788 року австрійський цісар Йосиф II ліквідував монастир домініканців у Снятині.

Наприкінці XVI ст. в місті було покладено початок вірменській колонії. Вірмени отримали окремий магістрат, здобули право побудувати власний храм. Його було споруджено в середині XVII століття. Для будівництва використовували деревину. У 1801 році на місці давньої вірменської церкви Пресвятої Богородиці освятили новозбудований храм. До нього із старої церкви перевезли ікону Богоматері. До 1939 року в Снятині діяла німецька кірха, до 1946 - польський костел і каплиця.

Однією з найстаріших снятинських церков, що збереглася до нашого часу, є Вознесенська церква. її спорудили у 1784 році, а в 1874-му її розширили і перебудували. У ній зберігалася церковна документація (метрики) з інших міських храмів, починаючи з 1775 року.

Навпроти церкви мешкав священик . Теофіл Кобринський, який був її настоятелем. Його дружина - відома письменниця і активістка жіночого руху Наталія Кобринська. На будинку, де нині розміщується санітарно-епідеміологічна станція, відкрито меморіальну дошку на честь Наталії Озаркевич і Теофіла Кобринського - громадського діяча, засновника української міщанської читальні в Снятині. Саме на цьому місці стояв будинок, у якому деякий час мешкало подружжя. Колишню вулицю Чернишевського нині перейменовано на вулицю Кобринських. 1894 року у Вознесенському храмі встановлено новий іконостас.

Приїхавши до Снятина, священик Теофіл Кобринський звернув увагу на те, що церква Вознесіння для міста була замалою. На місці, де нині стоїть церква Архистратига Михаїла, була старенька капличка. Наприкінці травня 1880 року митрополит УГКЦ Йосиф Сембратович з нагоди канонічної візитації парафії освятив площу та місце, на якому мали споруджувати церкву. До Снятина приїхав також хор богословів зі Львова, яким колись керував Теофіл Кобринський, навчаючись на теологічному факультеті у Львові. Свято тривало три дні. В ньому взяли участь представники всіх національностей, які проживали у Снятині. Архієрейську Службу Божу правили у Вознесенській церкві за участі львівського хору. Його виступ так сподобався снятинчанам, що вони незабаром створили свій власний хор під керівництвом о. Теофіла Кобринського.

Священик Іван Озаркевич (1826-1903), батько Наталії Кобринської, на той час був послом у Відні. Снятинський парох о. Теофіл з його допомогою випросив у австрійського уряду дозвіл на використання для будівництва храму цегли від військових казарм в Снятині, які лежали руїною після великої пожежі, що сталася 1848 або 1877 року. І ось настала днина, коли громадою взялися за спорудження церкви.

Очевидець тих подій, автор книжки "Історія Української Міщанської читальні в Снятині (1881-1931)" Микола Дубчак так описує тодішній настрій народу: "Що за радість була, того я описати не годен. Увесь нарід вийшов, як на Йордан: з фірами, з роскалями, з кіньми, а отець Теофіль сам своїми руками накидав на фіри цеглу і каміння. Все було звезено на площу с.Михаїла і такий був початок будови церкви св.Михаїла заходами о.Теофіля."

Михайлівська церква була відкрита для Богослужінь 19 вересня 1886 року. її освячення здійснив єпископ Станіславський Юліан Пелеш. Церква св. Михаїла була наділена відпустом.

Третя снятинська святиня - храм Пресвятої Трійці. Спочатку це була дерев'яна церква, яку через її поважний вік у 1903 році розібрали і снятинські міщани почали будувати нову велику муровану церкву. Троїцький храм почав діяти після закінчення Першої світової війни. Снятинська парохія створена 1802 року з чотирьох самостійних парохій, зокрема Кулачинської та Потічківської. На так званому Львівському соборі 1946 року насильно ліквідовано Українську Греко-Католицьку Церкву. Вона пішла у підпілля, з якого вийшла у 1989 році. З 1990 року настоятель церкви святого Архистратига Михаїла о.Теодор Оробець. Настоятелем Троїцької церкви, де проводить Богослужіння православна громада Снятина, став о.Михайло Марусяк.

В усі часи церква була і залишається з народом. її національний характер був тим чинником, що пригортав паству до Божого Слова, формував і живив національну ідею, визвольний рух нації в ім'я вільної української держави.