Фізико-географічне розташування,
історико-етнографічне районування

Географічні координати:
48° 46' північної широти
25° 55' східної довготи
Висота над рівнем моря: 276 м

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І тільки близько 50 млн. років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн. років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло ріки Прут. Почало створюватися "обличчя" сучасного суходолу.

Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині.

Сучасний Снятинський район утворено у 1940 році. Його територія складає 0,6 тис. кв. км. Населення — 71,6 тис.,зокрема: міське — 15,5, сільське — 56,1 тис. осіб.

Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64% земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок , по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові. Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів. Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.

Районний центр — місто Снятин. Поверхня його хвиляста, перевищення висот складає 110 м. Тут є поклади гіпсо-ангідриту, гіпсу, глин. Пересічна температура січня – 4,9° , липня +18,7°. Опадів 620 мл. на рік. Площа земельних насаджень 36 га. В межах міста є 4 заповідні зони місцевого значення. Найвищі висоти: Снятин — 273, Кулачин – 238 , Залуччя — 212, Микулинці — 209 м понад рівнем моря. За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів—Чернівці.

До обласного центру 107 км шосейним шляхом, 90 км.залізницею. Снятин населяють більш ніж 10 тисяч осіб.Місто розташоване на лівому березі р. Прут (ліва притока Дунаю). Загальна протяжність Пруту — 910 км, площа басейну 27500 км2. У межах області, від витоку до м. Снятина, ріка має довжину близько 150 км. Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря в районі гори і і Говерли.

Від Ланчина до Снятина дно долини Прута плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. До Заболотова правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.

Басейн Пруту в межах Івано-Франківської області своєю верхньою течією збирає води з найвищої частини Прикарпаття — гуцульських Карпат. Основна водозбірна площа – на правобережжі, і там же — найбільші його притоки – Черемош , Рибниця, Пістинька, Луква, Ослава та інші. Лівих приток багато тільки в гірській частині.Покутські (ліві) притоки маловодні: найбільші з них — Турка (40 км; площа басейну 110 км), Чорнява (62 км; 351 км), Белелуйка (30 км; 253 км), Орелець (13 км; 31,2).

Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами притоків ріки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені грунти чорноземного типу28.

Назва ріки Прут виникла в часи, коли в Північному Причорномор'ї жили племена скіфів (VII ст. до н.е. — III ст. н.е.). Вона скіфського походження і первісно звучала як "Пораута" (бурхлива вода, бурхлива ріка). У письмових джерелах вперше згадує Прут як скіфську ріку Геродот у 5 столітті до народження Христа і називає її Порард (на грецькій мові Поратос; праут — швидкий, стрибаючий). З незапам'ятних часів на Припрутгі жили люди. Вважають, що у басейні ріки Прут у першій половині IV тис. до н.е. почалось формування трипільців і продовжувалось в міжріччі Прута і Дністра.

Продовження>>