Марко ЧЕРЕМШИНА

Після закінчення гімназії у 1896р. М.Черемшина вступив до Віденського університету на правничий факультет. Таким чином здійснюється його мета: ,"Образуватись, щоб своєму народові, коли не помочи, то бодай сорому не наробити". Студентом Іван Семанюк продовжує займатися літературою та просвітою. Деякий час очолює товариство "Січ".

Перша збірка новел М.Черемшини „Карби" вийшла в Чернівцях у 1901р. Вона вмістила 15 новел з народного життя західноукраїнського селянства. З появою збірки „Карби" зросла популярність М.Черемшини серед народу. З великою приязню відгукнулися на вихід збірки Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський. "Наша проза, - писав Іван Франко, - під пером Кобилянської, Стефаника, Черемшини... набрала поетичного лету, мелодійності, ніжності, грації та різнородності..."

У жовтні 1901р. М.Черемшина закінчив університет. Протягом 1902-1905 років у Відні склав ряд екзаменів по курсу підготовки до докторату. Диплом одержав у липні 1906р. У жовтні 1906р. М.Черемшина приїжджає в м.Делятин, де протягом шести років проходив адвокатську практику в конторі адвоката М. Лагодинського. Добра слава про молодого адвоката М.Черемшину дійшла й до Снятинщини, де у той час жив письменник В.Стефаник. Він запропонував Марку Черемшині переїхати до Снятина.

У 1912 році Марко Черемшина відкрив адвокатську контору в Снятині. Разом з Василем Стефаником письменник розгорнув активну громадську роботу. Вони організовують господарсько-ветеринарні курси, беруть участь у роботі товариств "Взаїмна поміч", "Сільський господар", "Просвіта". Селянська тематика характерна для другої збірки Марка Черемшини "Село вигибає" (1925), до якої увійшли новели, написані протягом 1914-1919рр. Письменник відтворює страхіття війни, правдиво відображає всю складність суспільно-політичного життя Західної України.

25 квітня 1927р. перестало битися серце видатного письменника і громадського діяча. Поховано Марка Черемшину на міському кладовищі у Снятині. Третя книга новел Марка Черемшини під назвою „Верховина" вийшла в 1929р., уже після смерті письменника. Народний демократ М.Черемшина все своє життя боровся за національно-політичні права свого народу, виступав проти соціального і національного поневолення. У кожній новелі змальовував духовний світ своїх земляків - гуцулів-верховинців, їх уявлення про природу і суспільство, про добрі і злі сили, їх віковічні прагнення до вільного, щасливого життя.

17 липня 1949р. у власному будинку письменника був відкритий літературно-меморіальний музей Марка Черемшини. З часу його відкриття і до березня 1974 року директором музею була дружина письменника Н.В.Семанюк. Завдяки громадськості міста й організаторським здібностям Н.Семанюк було створено першу експозицію музею, яку ілюстрували відомі українські художники: І.їжакевич, Ф.Коновалюк, В.Касіян, О.Кульчицька, Ф.Манайло, В.Сидорук та ін.

13 червня 1974р., за ухвалою ЮНЕСКО, у світі широко відзначали 100-річчя з дня народження Марка Черемшини. У ювілейні дні в скверику поблизу музею було відкрито пам'ятник Марку Черемшині (скульптор В. Борисенко, архітектор М.Козак). Останнім часом експозиція музею збагатилася роботами художників Снятинщини: Л.Гумен, Г.Лакусти, виробами майстрів народної творчості Д.Жураківського, Е.Ткачук, М.Ступарик, В.Матійчука, С.Сахра, І.Гринчака.

                                                    Текст - Руслана Кіреєва
Адреса музею:
вул. Шевченка, м.Снятин Івано-Франківської обл., 78300, Україна, тел: (03476) 2-14-48